jllogo

Невиконання наказу, непокора під час війни, судова практика

🟢 На даний час найпоширенішими військовими злочинами є: непокора (ст.402 КК України), невиконання наказу (ст.403), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст.407), дезертирство (ст.408). Трапляється багато випадків, коли військовослужбовці не згодні з завданнями свого керівництва. У цій статті будемо розповідати про юридичні нюанси відмови від виконання наказів під час війни.

🟪 Ст. 402 Кримінального кодексу України непокора (відкрита відмова виконати наказ начальника), а також інше умисне невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
❗ Примітка. Під бойовою обстановкою слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.
🟪 Ст. 403 Кримінального кодексу України невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак непокори, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
❓ Основа відмінність між двома злочинами полягає в тому, що при невиконанні наказу (ст. 403) відсутні відкрита заява про небажання виконувати наказ і демонстративні дії, що свідчать про явне небажання підлеглого коритися наказу начальника. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 403 Кримінального кодексу України, є настання через невиконання наказу тяжких наслідків. При невиконанні наказу вина полягає у необережності. При цьому винний не розглядав можливості не виконувати наказ, хоча повинен був і міг передбачити. Або свідомо не виконав наказ, легковажно розраховуючи на обставини, завдяки яким його буде виконано. Суб’єктивна сторона непокори — вина у формі прямого умислу, що проявляється у невиконанні наказу.
🟪 Стаття 41 Кримінального кодексу України визначає, що наказ або розпорядження є законними, якщо вони:
— віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень;
— за змістом не суперечать чинному законодавству;
— не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Під наказом розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов’язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. Наказ завжди має бути конкретним. Тому не можна розглядати як невиконання наказу невиконання військовослужбовцем загальних вимог служби, які містяться в статутах, порадниках, інструкціях тощо. Крім того, наказ має бути законним і виданим тільки в межах компетенції відповідної службової особи, а наказ з фінансових, матеріально-технічних та кадрових питань, — крім того, у письмовій формі. Якщо наказ виданий з порушенням вимог, які до нього пред’являються законодавством, він є незаконним. Підлеглий не несе відповідальності за ст. 402 за невиконання наказу начальника, якщо цей наказ був незаконним (відданий невідповідною особою, в неналежному порядку, виходив за межі повноважень командира (начальника), за своїм змістом суперечив чинному законодавству, був пов’язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина).
☝️ Крім того, у кожному конкретному випадку має бути з’ясовано, чи не обумовлене невиконання наказу тим, що він був сформульований невиразно, нечітко й незрозуміло, допускав подвійне тлумачення або чи не був він перешкодою для виконання наказу іншого начальника.
☝️ Відкрита відмова виконати наказ начальника — найбільш зухвала форма непокори — передбачає наявність заяви (усної чи письмової) підлеглого про його небажання виконувати наказ, або інше демонстративне його невиконання, яке може супроводжуватись будь-якими репліками чи здійснюватися мовчки. Від непокори слід відрізняти випадки суперечки, коли підлеглий вступає в обговорення наказу, виявляючи своє незадоволення у зв’язку з його отриманням, але врешті-решт наказ виконує.
Статтею 35 Статуту передбачено, що наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
❓ Чи варто писати відмову від виконання наказу?
Відповідно до статті 37 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовець для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Також підлеглий має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов’язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. Саме тому у випадках невпевненості у можливості виконати наказ пишеться рапорт про уточнення наказу, обов’язково в ньому зазначаючи про те, що Ви НЕ відмовляється виконувати наказ.
🟪 Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 403 Кримінального кодексу України, є настання через невиконання наказу тяжких наслідків. Тяжкі наслідки — велика матеріальна шкода, смерть, тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, втрата боєздатності підрозділу тощо. Якщо військовослужбовець не виконав наказ, але тяжких наслідків не виникло, тоді дії не кваліфікуються за ст. 403 КК України. Наприклад, можуть передбачати непокору (ст. 402 КК України).
Запобіжні заходи при відповідальності за злочини та вироки.
Як правило, слідчі ДБР просять обрати запобіжні заходи для військових у вигляді тримання під вартою. В той же час необхідно звернути увагу, що при розгляді клопотань суд повинен
1️⃣ Встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. При цьому при перевірці обґрунтованості підозри суд може перевірити посилання захисників на нечітке формулювання бойового завдання.
2️⃣ Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, оскільки тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
3️⃣ Суд може обрати інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов’язання, домашній арешт, поруку, заставу (розміри встановлюються судом від 148 860 грн до 744 000, враховуючи розмір грошового забезпечення).
4️⃣ Суд при обранні запобіжного заходу перевіряє характеристику на особу, міцність соціальних зв’язків (чи одружений, чи має дітей), репутацію, майновий стан тощо.
5️⃣ При обранні запобіжного заходу захисники просять відмовити в задоволенні клопотання через невідповідність між підозрою та доказами, покладеними в її обґрунтування; аналізують надані докази, відеозаписи, суперечності між відомостями, внесеними до ЄРДР та підозрою; те, що виконання наказу призвело б до невідворотних наслідків;
❗⚖️ Покарання у вироках призначаються судом досить різні, в тому числі досить часто суд затверджує угоди прокурора з підозрюваним і призначає погоджене покарання, в тому числі, наприклад, 5 місяців арешту або на тримання на гауптвахті тощо.
Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 КУпАП, на відміну від кримінального правопорушення, відрізняється меньшою суспільною небезпекою.Непокора, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тягне за собою відповідальність, передбачену ч.3 ст.402 КК України..Тому складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.172-10 КУпАП є неправильним.

💪 Якщо вам потрібна індивідуальна консультація, звертайтеся до наших юристів через:
офіційний e-mail lixa4ev.roman@gmail.com
Facebook https://www.facebook.com/advokatRomanLihachev
📱 за телефоном +380 (68) 374 89 00