jllogo

Розійшлися по-людськи: подружжя розділило майно, уклавши мирову угоду

Ще у 2017 році до Чугуївського Офісу Мережі правового розвитку звернулася Людмила Марченко* з села Мартове Печенізького району Харківської області. Просила допомогти їй повернути частину спільно нажитого майна.

Жінка розповіла, що після розлучення її колишній чоловік відмовився розділити майно добровільно. Вона залишилася буквально з пустими руками та «голими стінами» – ні меблів, ні побутової техніки, ні іншого нажитого за довгі роки добра екс-чоловік не бажав віддавати. Його дії 57-річна пані Людмила вважала вкрай несправедливими, була в розпачі, але нічого вдіяти не могла.

Пожаліли свою землячку односельці – співробітники Мартівської сільської ради. Саме вони порадили їй звернутися до юристів Офісу при Чугуївській правозахисній групі по безоплатну правову допомогу.

Адвокат, юрист Офісу Роман Лихачов, вивчивши всі обставини справи, запропонував пані Людмилі подати позов про поділ майна подружжя і погодився супроводжувати її на судових засіданнях.

  • Справа ускладнювалася тим, що жінка не мала жодних документів на спільно нажите майно. Лише на показах самої Людмили Марченко та свідків ми склали позов та подали його до Печенізького районного суду, – пояснює адвокат.

    Коли суд уже розглядав справу, Роман Лихачов запропонував відповідачу, колишньому чоловіку пані Людмили розійтися по-людськи: укласти мирову угоду у справі та виділити кожному належне майно.

Після певних перемовин чоловік погодився: у судовому засіданні 4 вересня 2018 року сторони зробили спільну заяву про визнання мирової угоди та вирішили закрити провадження у справі, аби врегулювати спір на основі взаємних поступок.

В результаті домовленості, як зазначено у рішенні суду**, пані Людмилі дісталися меблі, холодильник, деякий побутовий крам, а також автомобіль «ВАЗ 2101» та два велосипеди «Україна».

Чоловікові ж залишилися меблі, телевізор, пральна машина, морозильна камера, бойлер, гараж із льохом та металевими воротами, сарай та мотоцикл з коляскою марки «МТ».

Того ж дня мирова угода була затверджена ухвалою Печенізького районного суду. Людмила Марченко нарешті отримала належні їй речі.

*Персональні дані змінені з етичних міркувань.

**Посилання на рішення суду в Єдиному держреєстрі судових рішень:http://reyestr.court.gov.ua/Review/76252146 

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Олена ОРЛОВА